Український костюм

Приталені кожухи  -  кожушини «під стан», як було сказано вище, побутували на значній території України і були...
[Читать далее]

Із часом з’являється потреба користуватися величезною культурною спадщиною, яку залишила і нам традиційна...
[Читать далее]

У жіночому (дівочому) костюмі українців волосся і зачіска займають особливе місце,...
[Читать далее]

В давнину розповсюдженим типом вінків-шнурів були тоненькі яскраві стрічки, які пов’язувалися...
[Читать далее]

Наприкінці XIX  -  на початку XX ст. з приходом у село фабричних матеріалів (частіше коленкору, який був значно ширший за доморобне полотно) змінюється крій сорочок, зменшується...
[Читать далее]

Для подільського типу сорочки характерне пришивання вузьких уставок (у половину пілки) або суцільно кроєного рукава по пітканню стану сорочки та геометричний орнамент...
[Читать далее]

Елементи тваринного світу, нерідко дуже стилізовані, зберегли свій початковий зміст у назвах «метелики», «рачки», «павуки», «собаки», «півники». На Київщині, Полтавщині...
[Читать далее]

В різних районах України розташування орнаменту мало спільні специфічні риси. На значній частині суцільно кроєного рукава або уставці, а також на рукаві коло уставки;...
[Читать далее]

Одяг, близький до українського кобеняка, з валяного сукна з капюшоном, був поширений у XIX ст. на Північному Кавказі серед пастухів; у кабардинців, адигейців, карачаївців та балкарців під назвою «гебенек», «гобенек», в осетинів ...
[Читать далее]

Одночасно з домотканим сукном заможне населення Подніпров’я здавна використовувало для пошиття верхнього одягу привізні тканини, а з розвитком вітчизняного мануфактурного виробництва  -  і місцевого виготовлення....
[Читать далее]

Значного розвитку у центральних районах України у XIX ст. набули види верхнього одягу з домотканого сукна. Ранні форми такого типу зберігали верхню частину прямоспинною, а нижня розширювалася за клинів, що вшивалися по...
[Читать далее]

Окрім тканин для виготовлення одягу, в селянському господарстві широко застосовувалися хутро та шкіра. Для пошиття зимового одягу найчастіше вживалася шкіра та хутро...
[Читать далее]

Щороку в середині травня стригли овець і ягнят, які на цей час обростали шерстю. Заможне населення використовувало вовну ягнят або однорічних овець. Не загрубіла вовна...
[Читать далее]

Домашнє ткацтво задовольняло культурно-побутові потреби селянської сім’ї. Виготовленням тканин для одягу займалися в кожній сім’ї, переважно жінки, у вільний...
[Читать далее]

Поряд із цим дедалі ширше входять до селянського вжитку шовкові нитки, гарус, якими прикрашався святковий жіночий поясний одяг. Поєднання вовни, льону, конопель, бавовни...
[Читать далее]

Своєю химерністю і помпезністю він більше, наближався, до західноєвропейського костюма. (З історії польського костюма). У чоловічому одязі українців-городян обов’язковим...
[Читать далее]

У кіпці XIX  -  на поч. XX ст. для виготовлення традиційного українського костюма матеріали домашнього та фабричного виробництва. Сировиною для матеріалів домашнього...
[Читать далее]

 «Андарак» і «літник»  -  спідниці, які зустрічаються на українському Поліссі, а саме  -  на Житомирщині, півночі...
[Читать далее]

Зберігаючи давні місцеві традиції і перебуваючи у постійному розвитку, український костюм вбирав у себе надбання...
[Читать далее]